| Головна » Статті » ОБЖ |
Підготовка учнів та студентів з питань поведінки у надзвичайних ситуаціях Зміст Вступ……………………………………………………………………….. 3 Категорії навчання населення у надзвичайних ситуаціях……………… 4 Організація навчання населення…………………………………………. 6 Організація навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів……...7 Методика навчання учнів молодших класів……………………….…… 9 Організація оповіщення та інформування населення…………………. 13 Висновок………………………………………………………………….. 16 Список використаної літератури………………………………………… 17
Вступ Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками: · за галузевою ознакою; · за масштабами можливих наслідків. Причини виникнення надзвичайних ситуацій поділяють на природні та антропогенні. Функції запобігання щодо надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру в Україні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198. Ця система включає в себе: · центральні та місцеві органи виконавчої влади · державні підприємства · установи та організації, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природньої безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.
Категорії навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях Навчання населення діям у НС здійснюється за категоріями: - керівний склад та фахівці, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань ЦЗ; - працівники, які не приймають участі в організації і здійсненні заходів з питань НЗ; - непрацююче населення; - учні і студенти; - діти дошкільного віку у ДНЗ; - непрацююче населення. Організація і проведення навчання населення здійснюється згідно Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань ЦЗ. Формування навчальних груп з функціонального навчання здійснюється згідно з планом комплектування навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту. Функціональне навчання проводиться з відривом від виробництва із збереженням заробітної плати. Навчальний процес з функціонального навчання здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання, затвердженого наказом Міноборони. Особам, які пройшли функціональне навчання, видається посвідчення встановленого зразка. Відповідний запис про навчання вноситься у трудову книжку. Облік осіб, які зобов’язані проходити функціональне навчання, ведеться центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання. Функціональне навчання осіб керівного складу та фахівців органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування проводиться відповідно до державного замовлення за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування ДСНС. Проект державного замовлення з функціонального навчання формує ДСНС та подає його Мінекономрозвитку. Функціональне навчання суб’єктів господарювання проводиться за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. Навчання інших категорій населення здійснюється згідно Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Цей Порядок визначає механізм організації навчання населення діям у НС, його структуру, види та форми. Організація навчання населення Навчання населення здійснюється: - за місцем роботи – працюючого населення; - за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів; - за місцем проживання – непрацюючого населення. Організація навчання населення покладається: - працюючого та непрацюючого – на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування; - дітей дошкільного віку, учнів та студентів – на МОН України. Навчально-методичне забезпечення навчання населення здійснюється ДСНС разом з МОН України. Навчання населення складається з: - навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях; - навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки; - практичної підготовки під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту; - навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти; - самостійного вивчення інформації про дії в умовах надзвичайних ситуацій.
Організація навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів. Організація навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів здійснюється МОН згідно із затвердженими ним і погодженими з ДСНС навчальними програмами з вивчення заходів безпеки, способів захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних надзвичайними ситуаціями, надання домедичної допомоги. Підготовка студентів вищих навчальних закладів до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється за нормативними навчальними дисциплінами “Безпека життєдіяльності” та “Цивільний захист”, які відповідно передбачають: - формування у студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, знань, умінь та навичок щодо забезпечення необхідного рівня безпеки у надзвичайних ситуаціях відповідно до майбутнього профілю роботи, галузевих норм і правил; - формування у студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, умінь з превентивного і аварійного планування та управління заходами цивільного захисту. У вищих навчальних закладах з метою відпрацювання дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій з учасниками навчально-виховного процесу проводяться щороку об’єктові тренування з питань цивільного захисту. Підготовка учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів до дій у надзвичайних ситуаціях, що передбачає здобуття знань і вмінь з питань особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної безпеки та основ цивільного захисту, здійснюється в рамках вивчення предметів “Основи здоров’я” та “Захист Вітчизни”. Практичне закріплення теоретичного матеріалу здійснюється шляхом щорічного проведення Дня цивільного захисту. Навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку проводиться згідно з вимогами базового компонента дошкільної освіти і спрямовується на формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях і запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем. Для поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у дошкільних навчальних закладах проводиться щороку Тиждень безпеки дитини. Позашкільна освітня робота з питань формування культури безпеки життєдіяльності серед дітей та молоді, формування здорового способу життя, оволодіння ними навичками самозахисту і рятування проводиться у позашкільних закладах, а також шляхом організації шкільних, районних (міських), обласних та всеукраїнських змагань з безпеки життєдіяльності. Для задоволення потреби у самостійному вивченні загальної програми навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за методичного супроводження територіальних курсів, навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності видають навчальні, навчально-наочні посібники, брошури, розповсюджують інформаційні матеріали, буклети тощо. Інформаційно-просвітницька робота з населенням щодо правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій проводиться шляхом запровадження постійних рубрик у засобах масової інформації, зокрема друкованих, а також за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, аудіовізуальних та інтерактивних засобів та соціальної реклами.
Методика навчання учнів молодших класів Вчителям ОБЖ особливо потрібно звернути увагу на адаптацію учнів молодших класів. Здійснюючи освітній процес, необхідно ставитися дбайливо до учнів, не забувати, що це вчорашні учні початкової школи, вводити більше ігрових моментів, зміну видів діяльності. Для розвитку пізнавальної діяльності необхідне використання для пізнання учнями навколишнього світу методи спостереження, вимірювання, досвіду, експерименту, моделювання та ін., Які сприяють визначенню структури об'єкта пізнання, пошуку і виділення значущих функціональних зв'язків і відносин між частинами цілого, розвитку вмінь розділяти процеси на етапи, ланки; виділяти характерні причинно-наслідкові зв'язки. Метод проблемного викладу сприяє розвитку в учнів навичок визначення адекватних способів вирішення ситуаційної задачі на основі заданих алгоритмів, комбінування відомих алгоритмів діяльності в ситуаціях, які не передбачають стандартне застосування одного з них, а також розвитку вмінь порівнювати, зіставляти, класифікувати, ранжувати об'єкти по одному або декільком запропонованим підставах, критеріям.
Використання практичних і лабораторних робіт, самостійне виконання різних творчих робіт, участь в проектній діяльності, а також виконує нескладні експериментів для доказу висунутих припущень, опис результатів цих робіт, сприяє творчому вирішенню навчальних і практичних завдань, розвитку вмінь мотивовано відмовлятися від зразка, шукати оригінальні рішення проблеми.
Включення учнів в ігрову діяльність сприяє адекватному сприйняттю усного мовлення та розвитку здатності передавати інформацію в стислому або розгорнутому вигляді відповідно до мети завдання ігрового сюжету, володіти монологічного та діалогічного промовою, вміти вступати в мовне спілкування, брати участь в діалозі (розуміти точку зору співрозмовника, визнавати право на іншу думку), вміти перефразувати думку (пояснювати «іншими словами»), використання для вирішення пізнавальних і комунікативних завдань різні джерела інформації, включаючи енциклопедії, словники, інтернет-ресурси та інші бази даних.
Завдання для самостійної організації навчальної діяльності сприяють розвитку умінь ставити цілі, планувати, визначати оптимальне співвідношення мети і засобів; оволодіння навичками контролю і оцінки своєї діяльності, умінням передбачати можливі наслідки своїх дій; пошуку та усунення причин труднощів, що виникли; оцінювання своїх навчальних досягнень, поведінки, свого фізичного та емоційного стану; дотримання норм поведінки в навколишньому середовищі. Застосування методів групової взаємодії сприяє оволодінню вміннями спільної діяльності: узгодження та координації діяльності з іншими її учасниками; об'єктивному оцінюванню свого внеску у вирішення загальних завдань колективу; обліку особливостей різного рольової поведінки (лідер, підлеглий і ін.); оцінювання своєї діяльності з точки зору моральних, правових норм, естетичних цінностей; використанню своїх прав і виконання своїх обов'язків як громадянина, члена суспільства і навчального колективу. З огляду на особливості молодшого підліткового періоду і зміст досліджуваних тем (НС локального характеру), для досягнення ефективності організації освітнього процесу необхідно: - Традиційний комбінований урок проводити з використанням частої зміни активної діяльності учнів, великої кількості ілюстративного матеріалу;
- Широко застосовувати словесні методи навчання - розповідь, пояснення, бесіду в поєднанні з відеопоказом, демонстрацією, практичної і самостійної роботою учнів з натуральними (зразки аварійно-рятувального інструменту та обладнання, засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної та хімічної розвідки, засоби пожежогасіння та першої медичної допомоги) і образотворчими (макети аварійно-рятувальних інструментів і обладнання, а також макети місцевості, будівель і муляжі) засобами навчання, картою, підручником, додатковою літературою по темі;
- Перевагу віддавати частково-пошуковим, дослідницьким методам навчання, що стимулює пізнавальний інтерес до предмету, творчу активність, самостійність, розвиток загальнонавчальних (робота з текстом, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, рефлексія) і спеціальних умінь і навичок (дотримуватися норм безпечної поведінки в повсякденному житті, умінь не допустити виникнення небезпечної ситуації, при виникненні - правильно діяти);
- Пояснення нового матеріалу здійснювати з опорою на вітагенний досвід і вітагенний інформацію, наявну в учнів щодо запропонованих питань, актуалізуючи отримані раніше знання для їх поглиблення, розширення і систематизації; - Закріплення теоретичних знань і розвиток умінь і навичок забезпечення особистої безпеки в повсякденному житті здійснювати в нетрадиційних формах - при проведенні екскурсій, сюжетних і рольових ігор, за допомогою вирішення ситуаційних завдань, проведення змагань, презентацій навчальних проектів і т.д .; - Домашнє завдання проводити не з позицій «прочитати., Вивчити., Розповісти.», А за допомогою виключення учнів в творче рішення навчальних і практичних завдань, пов'язаних з повсякденним життям (рішення ситуаційних завдань, складання кросвордів, моделей, алгоритмів дій, виконання творчих робіт ; нескладних експериментів для доказу висунутих припущень, опис результатів цих робіт; ведення щоденника спостережень і т.д.); - Використовувати позаурочний час для закріплення навчального матеріалу по забезпеченню безпеки в повсякденному житті при підготовці та участі учнів у Всеросійському дитячо-юнацькому русі «Школа безпеки», в роботі різних гуртків, секцій та клубів, в туристичних походах, зльотах і змаганнях.
Організація оповіщення та інформування населення Одним із головних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок та правила поведінки в умовах НС. Процес оповіщення населення обов’язково супроводжується організацією оповіщення органів управління та відповідальних посадових осіб, які приймають рішення на проведення конкретних заходів щодо захисту населення, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС. Процес оповіщення включає доведення в стислий термін до органів управління, посадових осіб та сил Єдиної системи цивільного захисту (ЄСЦЗ), а також населення на відповідній території завчасно встановлених сигналів, розпоряджень та інформації органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відносно загроз та порядку поведінки в умовах, які склалися Відповідальність за організацію та практичне здійснення оповіщення несуть керівники органів виконавчої влади (начальники цивільного захисту) відповідного рівня. В ЄСЦЗ України оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки “Увага всім!” Почувши цей звук (сигнал), люди мають негайно включити наявні у них засоби прийому повної інформації – радіоточки, радіоприймачі та телевізори, щоб послухати інформаційне повідомлення про характер та масштаби загрози, а також рекомендації щодо найбільш доцільної поведінки в умовах, які склалися. Системою оповіщення будь-якого рівня є організаційно-технічне об’єднання оперативно-чергових служб органів управління цивільного захисту, спеціальної апаратури управління та засобів оповіщення, а також каналів (ліній) зв’язку, які забезпечують передачу команд управління та мовної інформації у надзвичайних ситуаціях. Системи централізованого оповіщення (СЦО) регіонального рівня є основною ланкою системи оповіщення в цілому. Саме з цього рівня планується організація централізованого оповіщення. Завдання СЦО регіонального рівня є оповіщення посадових осіб та сил місцевого та об’єктового рівня та їх посадових осіб, а також населення, яке проживає на території, на яку поширюється дія СЦО цього рівня. Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв’язку. Вищі ланки СЦО регіонального рівня установлюються на робочих місцях оперативно-чергових служб територіальних органів управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС) за місцем їх постійного розташування та у позаміській зоні. В територіальні СЦО включено лише райцентри, а для населення інших населених пунктів сільської місцевості оповіщення здійснюється, в основному, по мережі радіо та телебачення, сільській телефонній мережі, мобільними звукопідсилюючими засобами сил цивільного захисту, відділів внутрішніх справ та подвірним обходом. Система оповіщення об’єктового рівня поділяються на локальні, які створюються на об’єктах підвищеної небезпеки (атомні електростанції, хімічно небезпечні об’єкти, гідроспоруди тощо), і системи оповіщення, які створюються на інших об’єктах економіки, не віднесених до потенційно небезпечних. Особливістю організації оповіщення у разі аварій на хімічно небезпечних об’єктах є надзвичайно жорстокі вимоги до оперативності проведення захисних заходів, оскільки перебування людей упродовж навіть декількох хвилин в зараженій хмарі може призвести до тяжких наслідків. Зона дії в локальній системі оповіщення (ЛСО) для хімічного об’єкта становить 2,5 км. Зона дії ЛСО на атомній електростанції визначена в радіусі 5км навколо неї, з обов’язковим включенням до неї селища працівників станції. Екстреному оповіщенню підлягають населені пункти, нижче греблі за течією на відстані до 6 км, а також селище працівників даного гідровузла. Висновок Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях. Управління у надзвичайній ситуації полягає у постійному керівництві з боку органу управління та уповноваженого керівника з ліквідації надзвичайної ситуації залученими службами та силами і в організації виконання завдань з ліквідації НС або її наслідків. Основними завданнями управління є: - підтримання високого рівня морально психологічного стану особового складу та постійної готовності до дій; - завчасне планування дій сил; безперервний збір та вивчення даних про обстановку в районі НС; - своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих; організація безперервної взаємодії; - організований збір та евакуація населення із зони НС; - підготовка сил та засобів до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, пов’язаних з ліквідацією НС; - контроль за своєчасним виконанням заходів та завдань підлеглими та надання їм необхідної допомоги. Основою управління є рішення керівника ліквідації НС, який несе повну відповідальність за управління підпорядкованими силами та успішне виконання ними завдань з ліквідації наслідків НС. Принципами управління є безперервність, твердість, гнучкість та стійкість управління в НС.
Список використаної літератури
| |
| Переглядів: 1641 | | |
| Всього коментарів: 0 | |