| Головна » Статті » Біогеографія |
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………..3
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….21 ДОДАТКИ……………………………………………………………………..22
ВСТУП
Дубровицький район — район розташований у північній частині Рівненської області. Районним центром є місто Дубровиця (Рис.1). Площа району 1820 км², що становить 9.1% території області. Межує з Зарічненським, Володимирецьким, Сарненським та Рокитнівським районами області. У районі є 1 місто з населенням 9465 осіб (01.01.2013), 58 сіл з 23 сільськими радами. Район утворений у 1939 році. У районі проживає 48 694 особи (на 1.02.2015), Густота населення 26.5 осіб/км²
Рис.1. Карта Дубровицького району
Живі організми планети Земля різноманітні. Вони населяють усі оболонки планети. Живі істоти впродовж тривалого розвитку пристосувалися до різноманітних умов існування та освоїли глибини вод і надр, проникли в стратосферу. Окремі з них можуть жити навіть при високих температурах, не гинуть при критично низьких. Поширення живих організми нерівномірне. Приблизно 90% маси живої речовини зосереджено на суходолі. Найрозвинутіший органічний світ лісу. У місцях, де мало вологи або тепла, життя дуже бідне. В процесі еволюції органічний світ змінюється під впливом умов середовища та антропогенного впливу людини. Актуальність теми полягає у вивчені органічного світу невеликих ділянок суходолу, у нашому випадку це - Дубровицький район. Метою мого дослідження є виявлення головних закономірності розподілу органічного світу в межах Дубровицького району. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
Об’єкт дослідження – це органічний світ Дубровицького району, а предметом дослідження є – загальні особливості, та систематика флори і фауни, культурних рослин і свійській тварин в межах Дубровицького району. В ході роботи використовувались наступні методи дослідження: аналітичний, порівняльний, описовий та аналіз наукових, літературних, і електронних джерел інформації.
1.ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ В МЕЖАХ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
Серед факторів формування органічного світу в межах мого району виділяють: Природний (абіотичний, біотичний) та Антропогенний. Серед Абіотичних факторів виділяються: кліматичні, едафічні, орографічні та геологічні. Біотичні чинники включають в себе зв'язки між особинами всередині кожного виду, та з особинами інших видів; антропогенні чинники включають безпосереднє втручання людини (полювання, вирубка лісів тощо) і забруднення природи унаслідок господарської діяльності людини. ПРИРОДНІ ФАКТОРИ Абіотичні фактори. Серед кліматичного фактору, головним виступає фактор світла. Сонячна енергія характеризується фізіологічно активною радіацією. Більшу частину тепла земна поверхня району одержує навесні і влітку (≈ 87%). Альбедо змінюється за сезонами і великою мірою залежить від характеру діяльної поверхні. Взимку коли поверхня району вкривається снігом, величина альбедо досягає ≈70-75% і приблизно однакова по всій території. Влітку розподіл альбедо по території сильно коливається. У лісових масивах альбедо становить 11-18%, на полях під сільськогосподарськими культурами під час вегетації - 20-25%, на водній поверхні – 9-10%, навесні та восени на зораних полях при доброму її зволоженні – 10-13%, а на полях під стернею – 16-20%. Другім фактором клімату виступає радіаційний баланс, за рік він становить 34-38 ккал/см2. Навесні особливо в кінці березня спостерігається інтенсивний його ріст. Найбільші його значення бувають у червні та липні і досягають 6,6 – 6,8 ккал/см. Найменше значення припадає на січень – 0,8 ккал/см2. Дані про розподіл радіаційного балансу за місяцями і сезонами дають змогу оцінити роль сонячної радіації у формуванні кліматичних умов області. Навесні, влітку та в першій половині осені земна поверхня одержує достатню кількість радіаційного тепла. Це забезпечує прогрівання земної поверхні і повітря. У цю пору року сонячна радіація відіграє головну роль у формуванні клімату. З настанням холодів приплив радіаційного тепла недостатній і погодні умови формуються в основному під впливом процесів, які зумовлює циркуляція атмосфери. Ще одним з факторів клімату виступає атмосферна циркуляція, тобто переміщення повітряних мас, яке виникає внаслідок нерівномірного прогрівання земної поверхні. Як фактор кліматоутворення атмосферна циркуляція виявляється у переміщенні над територією циклонів і антициклонів. У процесі формування клімату атмосферна циркуляція тісно взаємодіє з радіаційними факторами, сприяє перерозподілу по території тепла і вологи. Температурні показники та клімат. У районі вологий континентальний клімат . Опадів протягом року багато, навіть у найпосушливіший місяць. Найменша кількість опадів спостерігається в березні і сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими і вологими місяцями становить 60 мм. Зміна температур протягом року становить 24,2° C. Середній мінімум складає 2,9° C, а середній максимум – 11,3° C. Едафічні фактори – це ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів. Едафічний фактор, на відміну від інших, має своєрідний характер. Він не лише впливає на організми, але одночасно служить середовищем існування для багатьох видів мікробів, рослин і тварин, тобто належить до факторів, які формують середовище. По-друге, ґрунт є продуктом динамічної взаємодії між гірською породою, кліматом і органічним світом, а сьогодні також і з людським суспільством. Таким чином, ґрунтові організми разом з абіотичними факторами створюють своє середовище проживання. І нарешті, по-третє, едафічний фактор межує з абіотичними і біотичними факторами. Ґрунтовий покрив району дуже різноманітний. Найпоширеніші опідзолені (ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі та чорноземи опідзолені та дерново-підзолисті (піщані, глинисто-піщані, оглеєні). Чорноземи вкривають вододільні простори (5,3%). Присутні дернові ґрунти на елювії щільних карбонатних порід. Знижені ділянки вододілів, терас, заплави річок. Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість ґрунту гумусом. У Дубровицькому районі цей показник складає - 1,79% Основні проблеми господарства використання ґрунтів пов'язані з осушенням надмірно зволожених ґрунтів, вапнуванням кислих ґрунтів та протиерозійними заходами. Орографічний фактор не здійснює прямого впливу на життя рослин, але впливає на ґрунтоутворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин значно впливає на життя рослин та регулює їх співвідношення. Із зміною рельєфу змінюються ґрунтові і кліматичні умови. За рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання флори. Дубровицький район в більшій частині знаходиться в межах Поліської низовини, в межах річки Горинь. Рельєф переважно рівнинний і слабо хвилястий. Вододіл річок тут плоский та заболочений. Геологічні чинники, а зокрема материнська порода сформувалась в Мезозойську групу, зокрема в крейдовій системі. Ці породи представлені - глинами, пісками та пісковиками. На цих породах і сформувалися ґрунти, про які говорилось вище. На них в свою чергу сформувався рослий світ району. Біотичний фактор включає в себе комплекс впливу на живих організм, який виникає в результаті співіснування організму з іншими тваринами і рослинами. Біотичний фактор включає стосунки між особинами усередині виду, а також з представниками інших видів. В межах Дубровицького району таких стосунків можна виділити дуже багато, наприклад - комахи збирають нектар і переносять пилок рослин, а хижаки поїдають жертв, бактерії виробляють отруту, руйнуючи клітки живих організмів, обпадаюче листя мікроорганізми та комахи використовують як схованки, де і живуть.
АНТРОПОГЕНІ ФАКТОРИ З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування — почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності). Людська діяльність у природі зв’язана із суттєвою зміною первинного середовища в межах мого району. У лісокористуванні — це вирубка та перевезення деревини, цей вплив не є переважаючим в межах району, але він присутній. На річках та водоймах — це вилов риби, полювання на окремі види диких тварин та багато інших видів діяльності. Найбільший вплив на природу має робота декількох фабрик та теплова електростанція.
2. ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ФЛОРИ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
Природа та в цілому рослинність території зазнала значних змін в результаті антропогенного впливу. Присутня велика кількість лісів, лісопосадок, чагарників, лук, боліт та водним і прибережно-водним типами рослинності. Переважаючим типом рослинності є луки, також присутні ліси, де преважаючими видами дерев є дуб, граб, береза. У цих лісах дуб формує перший ярус з домішками різних порід. Другий ярус створює граб звичайний, липа серцелиста та клен гостролистий. В лісах добре розвинуті яруси підліску. Формування флори та рослинного покриву Дубровицького району відбувалося у льодовиковий і післяльодовиковий період. На флористичному складі рослинного покриву позначилося також проміжне положення досліджуваної території між Західною та Східною Європою. Територія Рівненської області входить до складу Східної Європейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони.
Серед домінуючих деревних видів, в межах району переважають Мішані ліси, (рис 2.1). У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. Тут переважає Дуб черешчатий (Quercus robur) та Сосна звичайна (Pinus sylvestris). Вони займають увесь верхній ярус і поширюються по усій території району. Середній ярус займають Ожина (Eubatus), Шипшина (Rosa canina)(дод.А) та Ліщина європейська (Corylus avellana )(рис 2.2).
Підлісок звичайно нерозвинений. Зберігаючи ознаки корінних, вихідних лісових насаджень, трав'яний і моховий яруси виявляють певні, інколи значні відміни, в зв'язку зі зміною умов росту. В місцях росту соснових лісів найчастіше виростають березняки: чорницевий (Betuletum verrucosae myrtillosum), біловусовий (Betuletum verrucosae nardosum), рідше – тростиново-куничниковий (Betuletum verrucosae calamagrostidosum arundinaceae), голубомолінієвий (Betuletum verrucosae moliniosum coerulans), злаково-різнотравний (Betuletum verrucosae graminoso-varioherbosum), різнотравний (Betuletum verrucosae varioherbosum), вересовий (Betuletum verrucosae callunosum), чорницево-довгомошний (Betuletum verrucosae myrtilloso-polytrichosum). .Дані ліси є поширеними в західній частині Дубровицького району.
Рис.2.6. Верба плакуча (Salix babylonica)
Серед трав’яної і лучної рослинності в межах району переважають луки, які виникли на місці знищених мішаних і широколистих лісів. На місці вирубаних соснових борів формуються і чагарникові пустища. Справжні заплавні луки займають незначну площу території району. Травостої справжніх лук доволі високі (не нижче 40-50 см), дуже густі переважно три-, чотириярусні, за складом різнотравно-злакові, рідше злакові або злаково-різнотравні з відсутнім або слабо розвинутим моховим покривом. На території району трапляється багато формацій справжніх лук. Болотисті луки пов'язані з негативними елементами рельєфу заплав, з постійним, рідше тимчасовим надмірним (нестійким) зволоженням. На болотисті луки припадає близько чверті лучновкритої площі річкових заплав. За панівними видами поділити на дві групи – злакові та осокові.. Потрапивши на луки, можна побачити різноманітні рослини, але, в основному, це осока і різні злакові трави. Із злаків на луках найбільш поширені тимофіївка лучна (Phléum praténs), тонконіг лучний (Poa pratensis) (рис.2.7), пирій повзучий (Elytrigia repens), біловус стиснутий (Nardus stricta) (рис.2.8)
Рис. 2.7.Тонконіг лучний (Poa pratensis)
В межах району зустрічаються і суходільні луки, але вони невеликі за площею. В їх переважають такі види як костриця червона (Festuca rubra) і костриця лучна (Festuca pratensis), місцями – щучник дернистий (Deschampsia caespitosa), рясно виростає також метлюг звичайний (Apera spica-vent), пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum), біловус стиснутий (Nardus stricta), гребінник звичайний (Cynosurus cristotus ).
Дані види та багато інших формують флору луків в межах Дубровицького району.
Усі види рослин які буди вище названі, та ще багато інших формують флору Дубровицького району.
3.ФАУНА ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
В межах району зустрічаються різноманітні види тварин. В лісах, зокрема рівненському природному заповіднику зустрічаються такі як: Заєць сірий, або Заєць-русак (Lepus europaeus), Лисиця звичайна (Vulpes vulpes), Миша лісова (Apodemus sylvaticus) (дод.Б,); серед птахів зустрічаються: дятел звичайний (Dendrocopos) (Рис.3.2), Зозуля звичайна (Cuculus canorus), Зяблик (Fringilla coelebs) (Рис.3.1) та ін.; серед плазунів можна виділити Ящірку прудку (Lacerta agilis). Присутня велика кількість комах. В межах лісів району зустрічаються види які занесені до Червоної книги України це: Борсук європейський (Meles), Дятел зелений (Picus viridis), лелека чорний (Ciconia nigra), Скигляк малий (Aquila pomarina), Очеретянка вертка (Acrocephalus paludicola), Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) (Дод.Б) та ін.
Фауна луків також багата. Майже скрізь зареєстрована трав'яна жаба (Rana temporaria) проте їх кількість в цьому зооценозі значно нижча, ніж у лісах. Рептилії нечисленні і найпоширенішими видами є прудка ящірка (Lacerta agilis).
Серед птахів переважають ті які належать до фонових видів весняно-літнього періоду зокрема це: польовий жайворонок (Alauda arvensis), Польовий щеврик (Anthus сampestris), Шпак (Sturnus vulgaris), Ластівка міська (Delichon urbicum) (Рис3.2) та (Рис.3.3) , щиглик (Carduelis carduelis). Зимовий період орнітофауни характеризують: сіра ворона (Corvus cornix), Крук (Corvus frugilegus), сорока (Pica pica), щиглик
Фауна представлена плазунами: Ящірка звичайна (Lacerta agilis) і Черепаха болотна (Emys orbicularis), Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) . З птахів є різноманітні водоплавні, перелітні, постійно зимуючі види. Найбільше зустрічаються Гуска сіра (Anser anser), Тетерук (Tetrao tetrix,) Чапля сіра (Ardea cinerea, Кряква (Anas poecilorhyncha), Горобець польовий (Passer montanus), Лебідь-шпигун (Cygnus olor) та ін..
Також велика різноманітність риб: колючкові, коропові, лососеві, окуневі, сомові, тріскові, щукові. Серед них найпоширеніші: щука (Esox lucius), линок (Tinca tinca), короп (Cyprinus), карась (Carassius), окунь (Perca fluviatilis).
Серед видів які занесені до Червоної книги України в межах заплавних луках і долинах річок району зустрічаються: видра річкова (Lutra lutra), горностай (Mustela erminea), лунь польовий (Circus cyaneus) .
В цілому фауна Дубровицького району є досить різноманітна. Велика кількість видів із Червоної Книги України.
4.КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
В межах Дубровицького району сільське господарство досить розвинене. Одержують високі врожаї тільки через те, що вирощують тільки ті культури, для яких природні умови району є сприятливими. В межах району представлені зернові культури, а саме: Пшениця тверда (Triticum durum), Овес (Avena sativa), Кукурудза (Zea mays), Ячмінь (Hordeum sativum), Гречка (Paspalum) та інші. Вирощують велику кількість технічних культур, а саме: Цукровий буряк (Beta vulgaris saccharifera), Соняшник звичайний (Helianthus annuus), та Хміль (Humulus), але у невеликій кількості.
«Другим хлібом» в межах району як і всієї України є Картопля (Solanum tuberosum)(Рис.4.1) — найпоширеніша сільськогосподарська культура родини пасльонових, серед технічних і кормових культур. Її вирощує кожен сільський та міський житель району. З поміж культурних рослин в межах району велике значення мають овочі, а точніше: Капуста городня (Brassica oleracea), Огірок звичайний (Cucumis sativus), Цибуля (Allium), Часник (Allium sativum), Горох (Pisum), Буряк столовий (Beta vulgaris).
5.СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ
Сільське господарство в межах району представлено молочно – м’ясним напрямком. В районі розводять свиней різних видів, але найбільш поширеним видом є Свиня свійська (Sus domestica) (Рис.5.1), Бик свійський або Корова (Bos taurus) (Рис.5.2). Вирощують Коня свійського (Equus caballus), також в невеликій кількості вирощують курей, гусей, качок , індиків, але лише на приватних присадибних ділянках.
6.БІОЦЕНОЗ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ В СХЕМІ БІОГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
Біоценоз — це сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з абіотичними факторами середовища. Біоценоз Дубровицького району в межах Біогеографічного районування України займає є досить сприятливим положення для розвитку органічного світу. Район належить до Неморально лісової зони, Прибалтійсько-Білоруської провінції, Поліської під провінції Рівненської області. Таке біогеографічне положення, дозволяє на високу рівні розвиватись органічному світу, оскільки тут є вигідні умови для певних видів рослин і тварин які мешкають в межах Рівненського району.
ВИСНОВКИ
В результаті написання індивідуальної науково – дослідної роботи можна зробити наступні висновки:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
| ||||||||||||||||||
| Переглядів: 1384 | | ||||||||||||||||||
Флора мого району проживання є досить різноманітною. В районі зустрічається багато видів злакових і трав’янистих рослин, але водночас присутня невелика кількість деревних видів.
Увесь нижній ярус займають різні види грибів, серед яких переважає: Білий гриб ( Boletus edulis), Гіропор березовий синіючий (Gyroporus cyanescens), Лисичка справжня (Cantharēllus cibārius)(дод.А). Широке поиирення на болотах мають: Брусниця (Vaccínium vítis-idaéa) та Чорниця (Vaccinium myrtillus).
Також в межах району зустрічаються березові ліси (Betuleta verrucosae) ( рис. 2.3) Це вторинні, похідні угруповання на місці зведених дубових і соснових та мішаних дубово-соснових лісів. Береза переважає в деревостанах. Тут поширені – сосна звичайна (Pinus sylvestris), осика звичайна (Populus tremula), рідше дуб звичайний (Quercus robur), граб звичайний (Carpinus betulus).
На березі річки Горинь зустрічаються також багато поодиноких видів дерев зокрема: верби ламкої (Salix fragilis)(рис.2.4.), верби козячої (Salix caprea)(рис.2.5.), верби плакучої (Salix babylonica)(рис.2.6.) та ін.. За допомогою цих дерев укріплюють береги річки, захищаючи їх від ерозії. .
Серед різнотрав’я долин річок можна побачити квітучих рослин: жовтець їдкий (Ranunculus acris)(рис. 2.9), комонник лучний (Succisa pratensis Moench), віскарія звичайна (Viskaria vulgaris), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), конюшина повзуча (Trifolium repens).
Серед представників різнотрав'я найбільше поширення має жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemus), щавель кислий (Rumex acetosa)(Рис.2.10), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata)(Рис.2.11), наявний перстач прямостоячий волошка лучна (Centaurea jacea).
В межах району як і по всій території області зустрічаються і рідкісні види флори, які занесені до Червоної книги України, з поміж них можна виділити Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus), Вовчі ягоди пахучі (Daphne cneorum), астранція велика (народні назви: напрасниця, гоюче зілля, латинська назва Astrantia major).
За зоогеографічними параметрами Дубровицький район як і вся Рівненська область належить Європейської під області Голарктичної області, до лісової зоогеографічної зони, поліського зоогеографічного округу,.(Геоботанічне районування).
(Carduelis carduelis), Снігур (Pyrrhula pyrrhula), Чиж (Spinus Spinus).
В заплавних луках та долинах річок велику частину становлять хребетні тварини – це, в основному, різні земноводні і птахи. Серед земноводних – це Вуж звичайний (Natrix natrix), Жаба ставкова (Rana lessonae), Жаба гостроморда (Rana arvalis), Жаба трав’яна (Rana temporaria), Гадюка (Viperidae).
Різноманітним є світ безхребетних тварин, а саме комах та павуків, ракоподібних, найпростіших та червів. Серед комах – це різноманітні жуки: сонечко (Coccinellidae), травневий хрущ (Melolontha melolontha), павукоподібні (Arachnida).
| Всього коментарів: 0 | |